Настав день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що це день розставання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які скільки душі, серця і знань вклали в кожного з своїх випускників. Залишилися позаду і казковий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила, але боляче лишати рідні місця, де пролетіло 9 трепетних неповторних літ.